Alternative content

Як писалося раніше, українські науковці на чолі з Андрієм

Петраускасом цього разу відійшли від традиційної археології

в бік експериментальної гідроархеології. До цього всі розкопки 

в урочищі Бабина гора були пов’язані з розшаруванням  ґрунту, найціннішими виявились знахідки козацьких люльок. Наразі головною темою експедиції стало кораблебудування часів Київської Русі, а саме: дослідити на чому плавали слов’яни у 10-11 столітті, з’ясувати як і чим будували перші човни?

За основу взяли човен-довбанку(або човен-однодеревка – тип судна, який видовбували зі стовбура осики, верби, липи, дуба). Головним завданням, яке поставили перед собою дослідники, відновити технологію створення даного виду водного транспорту без застосування сучасних інструментів (бензопил, сокир, молотків), а за допомогою інструментів максимально схожих на інвентар древніх слов’ян.

Вони хочуть створити 10 таких човнів, а потім випробувати їх на Дніпрі. Це дозволить ще більше вивчити економіку, міжнародну політику та побут слов’ян.

Українські археологи вірять, що завдяки цим дослідженням історія України в книжках буде описана більш правдиво та реалістично.

4 червня дослідники показали перший, зроблений ними, човен-довбанку, витесаний із осики, загальною довжиною 4,2 м. Один із них запевняє, що такий виріб один в Україні, а може і  у світі. За кордоном є прототипи таких човнів, але зроблені вони сучасними інструментами. Поки що олевська «довбанка» має сирий вигляд, є багато неточностей та недоліків, але це лише підсилює інтерес до дослідження, запевняють науковці. «Для нас головне завдання  – дослідити усі етапи створення човна-довбанки», – запевняє Андрій Петраускас. Він переконаний, що описана модель судноплавства, безперечно, матиме успіх та популярність в Україні та за її межами.

Дітвора вже встигла випробувати на міцність водний транспорт, щоправда зробили це на суші і виключно для фотографії, але зізнаються, що хотіли б покататися на такому диво-човні.