Офіційний сайт Олевської міської ради

Alternative content

Get Adobe Flash player

ВИБОРЧА КОМІСІЯ

___________________________

Баннер

Привітання

Пошук на сайті


ДЛЯ ТУРИСТІВ

МІСТА-ПОБРАТИМИ

Про Олевськ пишуть

 

Olevsk Sity

Календар

2017
Липень
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Випадкове фото

Лічильники

 

 

 

Головна Новини Олевська міська рада До дня української писемності та мови
До дня української писемності та мови
Автор: Content manager   

  Єдиний скарб у тебе – рідна мова.

  Заклятий для сусіднього хижацтва.

  Вона твого життя міцна основа,

  Певніша над усі скарби й багатства.

  (П. Куліш)

Українська мова – мова української нації. В ній тисячолітня історія нашого народу – історія тяжка, кривава, із злетами і падіннями, осяяна духом свободи та незалежності Української держави, бо ж український народ віками змушений був із зброєю в руках оборонятися і відстоювати своє право на вільне життя. Тому в українській мові, ми відчуваємо брязкіт схрещених шабель уславлених на весь світ козаків-запорожців, незламних опришків і гайдамаків, заповзятих січових стрільців, феноменально мужніх юнаків-лицарів, які смертю хоробрих загинули під Крутами, відчайдушних воїнів УПА.Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні пам'ятки українського народу, такі як "Реймське" Євангеліє, вивезене до Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, "Остромирове Євагеліє", що вважається найдавнішньою і точно датованою пам'яткою рукописного мистецтва, "Київський Псалтир".

В когось день української писемності та мови асоціюється з його засновником Преподобним Нестором-Літописцем, в когось з популяризаторами українського слова, в когось з Міжнародним конкурсом знавців української мови ім. Петра Яцика. Кожна людина знайде в своєму серці відгук цього святкового для України дня.

Ми часто милуємося краєвидами природи. Слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. Зачудовано спостерігаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. Замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду.

Про що вони мріють?Земна краса завжди прагнула натхненного слова. Воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенді, поезії. Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими. 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить