Офіційний сайт Олевської міської ради

Alternative content

Get Adobe Flash player

ВИБОРЧА КОМІСІЯ

___________________________

Баннер

Привітання

Пошук на сайті


ДЛЯ ТУРИСТІВ

МІСТА-ПОБРАТИМИ

Про Олевськ пишуть

 

Olevsk Sity

Календар

2017
Листопад
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930   

Випадкове фото

Лічильники

 

 

 

Головна Новини Олевська міська рада БІБЛІОТЕКИ - МОСТИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ
БІБЛІОТЕКИ - МОСТИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ
Автор: Administrator   

ІНІЦІАТИВА “БІБЛІОТЕКИ - МОСТИ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ” ДЛЯ ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Житомир, 21 серпня 2013 р. – у конференц залі Житомирської ОУНБ відбувся круглий стіл за участю посадовців міських рад Житомирської області, управлінь Житомирської обласної адмінстрації та представників бібліотек.

 

 

На заході були присутні представники і від Олевської міської ради.
Темою круглого столу стала реалізація на території Житомирської області Партнерства “Відкритий Уряд” через ініціативу “Публічні бібліотеки – мости до електронного врядування” у рамках проекту “Бібліоміст”, який реалізовувався громадською організацією “Об’єднанням “Юнітек” у партнерстві з Житомирською обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О. Ольжича.
У своєму вступному слові, заступник директора Житомирської ОУНБ Карплюк Наталія окреслила основні засади реалізації проекту “Бібліоміст”, яким на сьогодні охоплено близько 80 бібліотек по всій території області та забезпечено ул. ронного технікою, ліцензійним програмним забезпеченням та вільним і безкоштовним для відвідувачів доступом до мережі інтернет. Більш детально поінформувала присутніх завідувач інформаційно-бібліографічного відділу обласної наукової бібліотеки Шевчук Аліна щодо проведених тренінгів для представників сучасно обладнаних бібліотек з основ електронного урядування та практичне оволодіння бібліотекарями навичками використання послуг з електронного врядування для допомоги мешканцям у відповідних містах, районах та селищах Житомирської області. Упродовж п’яти місяців, з квітня по серпень 2013 року, у тренінговому центрі Житомирської ОУНБ щомісяця проходили навчання декілька груп у складі 12 бібліотекарів усіх районів, в тому числі і Олевського, та міст нашого регіону, які приймають участь у проекті “Бібліоміст”.
Тренер громадської організації “Об’єднання “Юнітек” Боросовський Тарас представив результати проведених тренінгів для громадських організацій, ЗМІ, депутатів місцевих рад та посадовців органів місцевого самоврядування. Найбільшу зацікавленість під час навчання викликали практика використання електронного урядування та такі публічні інформаційні ресурси як Урядовий Портал «Громадянське суспільство та влада» http://civic.kmu.gov.ua де реалізується можливість громадського обговорення проектів законодавчих актів центральних органів державної влади та публікується інформація про заплановані громадські слухання по кожному регіону країни. Через офіційний «Портал звернень громадян» http://www.z.gov.ua/ користувач може здійснити електронне звернення до будь-якого центрального або місцевого органу влади і отримати у 5-денний термін офіційну відповідь згідно вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Центральне місце у впровадженні надання адміністративних послуг займає використання «Порталу адміністративних послуг» http://www.poslugy.gov.ua/, на якому до кінця поточного року представлений перелік послуг, які надаються усіма органами державної влади та забезпечена можливість отримання даних послуг через відповідні центри надання адміністративних послуг.
Обговорення у рамках круглого столу включало в себе інформування присутніх щодо наглядного використання публічних інформаційних ресурсів у роботі органів місцевого самоврядування. Важливим фактором успішного впровадження електронного врядування є розвиток власних інтернет сторінок органами місцевої влади та представлення у повному обсязі документів та інформації щодо прийнятих і проектів рішень, звітів та матеріалів, що визначені законодавством як обов’язкові для публікації на офіційному сайті відповідного органу державної влади. Представники кожної міської ради змігли поділитися досягненнями та планами розвитку центрів надання адміністративних послуг.
Підсумком круглого столу стало рішення щодо поширення практики співпраці органів державної влади з бібліотеками задля кращої поінформованості мешканців усіх міст та селищ Житомирської області про можливості, які надаються через використання інформаційно-комунікаційних технологій у впровадженні електронного врядування, та потреба у розвитку інформаційного суспільства на теренах Житомирської області.
Проект «Мости електронного врядування» є частиною затвердженого Кабінетом міністрів Національного плану дій у рамках «Партнерства «Відкритий уряд», його мета – розповсюдити інформацію про наявні електронні послуги національного та регіонального рівнів та, використовуючи ресурси сучасно обладнаних публічних бібліотек, навчити різні групи населення користуватися ними, щоб ефективно спілкуватися з урядовими структурами, отримувати необхідні адміністративні та неадміністративні послуги у новому форматі.
Впродовж п’яти місяців в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ул. О. Ольжича ( ул.. Новий Бульвар 4, 2-ий поверх) пройшла низка тренінгів з питань е-урядування для бібліотечних працівників області, працівників органів місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад, представників ЗМІ, громадських організацій та громадських активістів.
За матеріалами ГО «Юнітек»

 

 

 

Електронне урядування: перші кроки, перспективи та виклики.
Досвід Головного управління державної служби України


Електронне врядування, електронний уряд, електронна демократія – будемо знайомі з новими термінами. Насправді ці слова «ужасные снаружи, но добрые внутри». Сплатити штраф, замовити паспорт, стати приватним підприємцем можна буде в онлайн-режимі. І це далеко не все. Детальніше читайте далі.
Ми живемо в ХХІ столітті – столітті передових технологій, покликаних оптимізувати людське життя шляхом підвищення його комфортності, ефективності використання матеріальних та людських ресурсів. Досягнення цих цілей неможливе без раціональної організації ще одного дуже важливого ресурсу – часу, який є мірою визначення ефективності будь-якої роботи. Чим менше часу витрачається на якісне виконання роботи, тим вищою вважається ефективність останньої. Але яким чином можна підвищити цей показник у такій громіздкій структурі, як бюрократичний апарат? В свідомості переважної більшості громадян нашої держави не вкладається поєднання понять «бюрократія» та «ефективність». Чи можливо зробити ефективною роботу бюрократії в принципі? Головдержслужба дає чітку відповідь на це питання – «так». Це можливо за допомогою автоматизації процесів державного управління на основі використання інноваційних технологій. З цією метою було в розроблено концепцію електронного урядування, яка давно засвідчила свою практичну корисність та результативність в процесах державного управління в передових країнах світу.
13 грудня 2010 на засіданні Кабінету Міністрів України була схвалена Концепція розвитку електронного урядування в Україні на період до 2015 року.
Концепція «електронного урядування» спрямована, перш за все, на досягнення таких цілей:
• Надання населенню інтегрованих послуг через мережу Інтернет.
• Перебудова відносин з населенням. Замість того, щоб надавати однакові послуги всім громадянам, державні установи можуть використовувати нові інформаційні технології для надання персоналізованих послуг фізичним та юридичним особам. Громадяни стають більш відповідальними за свої відносини з державними органами на основі поновлення довіри до державного сектора.
• Подолання інформаційної нерівності. Держава може зробити нові технології доступнішими для менш забезпечених прошарків суспільства, а також організувати навчання комп'ютерній грамотності, особливо молоді та людей похилого віку.
• Забезпечення громадян можливістю навчатися протягом усього життя. Ідея безперервного навчання, яке не припиняється після закінчення школи чи вузу, може втілитися в життя через поширення електронного (дистанційного) навчання спеціалістів у галузі обробки і аналізу інформації (knowledge workers).
• Сприяння розвитку економіки. Приватні компанії, що провадять електронну комерцію, орієнтуються не лише на місцевих споживачів, а виходять на нові ринки, що сприяє підвищенню рівня професійної підготовки і зайнятості населення на місцях.
• Розробка ефективних нормативно-правових актів та здійснення раціональної політики. Інформаційне суспільство ставить перед органами законодавчої влади безліч нових проблем, серед них — ідентифікація громадян і посвідчення особи, конфіденційність, захист даних, питання юрисдикції в кіберпросторі, оподаткування електронної комерції, кібер-злочинність і кібер-тероризм. Держава повинна створити гнучке законодавство, стимулюючи довіру до всіх видів електронних операцій і зберігаючи рівновагу між необхідністю економічного розвитку та потребами забезпечення конфіденційності інформації.
• Створення форм управління з активним залученням громадськості. Широка інформатизація відносин органів державної влади з суспільством врешті-решт може забезпечити реалізацію «прямої демократії», без проміжних ланок, уяких втрачається і спотворюється інформація. На місцевому рівні муніципальні органи вже нині підтримують проведення дебатів, діяльність дискусійних форумів в Інтернеті, що допомагає їм у прийнятті рішень.
У західному сприйнятті електронний уряд складається з трьох основних модулів: G2G – government to government (уряд – урядові), G2B – government to business (уряд – бізнесу), G2C – government to citizens (уряд – громадянам), і включає численні прикладні елементи. Серед них – вільний доступ громадян до державної інформації; переведення державних органів на безпаперове діловодство; планування для всіх державних органів показників ефективності роботи на рік і регулярний їх контроль, який здійснюється і парламентом, і громадянами; запровадження в державних органах пластикових карток для ідентифікації державних службовців, виплати їм зарплати та інших виплат; перенесення в інформаційні мережі більшості стандартних транзакцій між державою та громадянами чи бізнесом тощо.
Державні установи, які успішно впроваджують програму «Електронний уряд», мають такі переваги:
• Відкритість і широке охоплення. Державні служби є відкритими, оскільки Інтернет-послуги базуються на існуючих у комп’ютерних мережах стандартах і доступні всім громадянам у будь-який час.
• Орієнтація на потреби споживачів. Державні установи, що взяли на озброєння Інтернет-технології, найкраще фокусуються на потребах громадян. Використовуючи системи керування відносинами з громадянами (Citizen Relationship Management systems), організації можуть стежити за проходженням інформації, отриманої від громадян, і аналізувати її для надання якісних, оперативних і персоналізованих послуг. Додаткові можливості та двосторонній обмін інформацією залучають до використання Інтернет-послуг дедалі більше юридичних і фізичних осіб.
• Інтеграція послуг. Бізнес-процеси всіх державних установ представлені в Інтернет-мережі як єдина інтегрована система.
• Партнерство між державою і приватним сектором. Багатьом державним установам бракує досвідчених працівників, здатних здійснювати експертизу та керівництво проектами з автоматизації державних установ. Для підвищення якості послуг, швидкого й ефективного впровадження порталів державних служб вони налагоджують партнерство з приватним сектором.
В умовах побудови соціально-орієнтованої ринкової економіки і становлення громадянського суспільства держава має вирішувати взаємопов’язані в часі і просторі завдання: забезпечення економічного зростання й суспільного добробуту, досягнення соціальної злагоди, підвищення прозорості та ефективності державного управління за максимальної довіри громадян. Оптимальне досягнення поставлених цілей в умовах утвердження нового, інформаційного, укладу економіки можливе лише на основі впровадження інформаційної системи “Електронний уряд”.
Інформаційна система “Електронний уряд” – це система збору, введення, пошуку, обробки, збереження та надання на вимогу користувача згідно з визначеними критеріями інформаційних ресурсів, покликана забезпечити надання державними органами всіх гілок влади численних послуг бізнесу та всім категоріям громадян, а також інформування громадян про роботу державних органів.
Головдержслужба однією з перших з-поміж органів виконавчої влади почала впроваджувати в практику своєї роботи дану концепцію ще за кілька років до її офіційного схвалення і наразі має результати, якими можна пишатися. Так, було проведено масштабну роботу із створення ІР – інфраструктури, впровадження електронного документообігу, створення та використання веб-ресурсів, впровадження ІР-телефонії та відеоконференцій, автоматизації кадрового обліку та обліку робочого часу.
Без технологій е-урядування не можуть уявити свою роботу уряд США, який надає громадянам через Інтернет такі послуги, як видача ліцензій, сплата податків. В Великій Британії підприємці можуть зареєструвати свої фірми через мережу шляхом заповнення лише однієї форми. В Ірландії функціонує On-line податкова служба, яка дозволяє підприємствами отримувати інформацію про оподаткування, сплачувати податки, заповнюючи відповідні електронні форми, отримувати податкові кредити. Сайт Реєстраційної палати дає можливість зареєструвати компанію будь-якої організаційно-правової форми, її найменування, внести зміни у статутні документи, оформити фінансову документацію та легалізувати іноземні документи. На сайті Земельної служби цієї держави громадяни можуть знайти інформацію про нерухомість і здійснити будь-які операції, пов’язані з нерухомістю та землею.
Фінляндія та Сінгапур, наприклад, пропонують своїм громадянам послуги через мобільний зв'язок. Так, Верховний суд Сінгапуру надсилає громадянам SMS-повідомлення, щоб нагадати дату засідання. Громадяни, які авторизовані на сайті, можуть в online-режимі подавати позови до суду у незначних справах.
Е-урядування також давно вже стало звичним для апаратів державного управління таких країн, як Чехія, Болгарія, Данія, Естонія, Латвія, Швеція, Норвегія, Емірати, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Коста-Ріка.
На основі інформаційних технологій прискорюється процес прийняття рішень та їх реалізації, вивільняється робочий час, з’являється механізм ефективного консультування громадськості щодо державної політики, окреслюються нові канали надання громадянам інформації та послуг.
Однак, деякі експерти зазначають, що в Україні процес впровадження технологій «електронного урядування» може наштовхнутися на певні перепони з наступних причин:
- проблема доступу до мережі Інтернет. Оскільки головним каналом зв’язку е-урядування з користувачами системи є Інтернет, ефективна робота технологій е-урядування можлива лише за умови доступу до Інтернет не менше ніж 60 % населення країни. В Україні вільний вихід у мережу через домашні комп’ютери має обмежене число громадян. Більш як 30 % користувачів Інтернет знаходяться в Києві, ще до 30 % - у містах із числом жителів понад 1 млн. осіб (Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк, Львів). Що стосується невеликих міст та сільської місцевості, де мешкає близько половини населення України, то тут існує нагальна потреба розвитку телекомунікацій з метою забезпечення доступу до мережі кожного бажаючого громадянина;
- проблема кваліфікації державних службовців та їхньої психологічної неготовності до технологічних нововведень. Так, навіть якщо практично всі кабінети державних службовців і обладнані комп’ютерами, то працювати з ними вміють далеко не всі, не кажучи вже про користування Інтернет;
- проблема фінансування, котре має забезпечуватися з державного бюджету;
- проблема забезпечення гарантій захисту інформації та безперебійної роботи системи.
Хоча всі ці проблеми складно подолати одразу, проте деякі з них фактично вже вирішено.В цьому номері ми маємо на меті донести до читачів «Бюрократа» досвід успішного впровадження системи «електронний уряд» Головним управлінням державної служби України.

Досвід Головдержслужби у впровадженні технологій електронного урядування

ІР-інфраструктура
Головне управління державної служби України на виконання низки нормативних документів Кабінету Міністрів України та Президента України протягом декількох років планомірно виконує завдання щодо реалізації проектів електронного урядування в Україні, зокрема реалізації ідеології „електронний державний службовець” та „електронне міністерство”.Це відповідає «Положенню про Головне управління державної служби України», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів від 26.09.07 № 1180, зокрема, наступним основним завданням Головдержслужби:
• розроблення заходів щодо підвищення ефективності державної служби, координація та здійснення контролю за їх виконанням;
• організація та координація заходів щодо проведення наукових досліджень з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
Ефективність здійснення державного управління не можлива без створення структур оперативної комунікації, які могли б забезпечити безперешкодний зв'язок між органами виконавчої влади центрального, регіонального та місцевого рівнів. Тому створення ІР-інфраструктури було визначено Головдержслужбою як один з пріоритетних напрямів в реалізації концепції електронного урядування.
ІР-інфраструктура являє собою інформаційно-телекомунікаційну інфраструктуру з використанням ІР-телефонії. Поняття «ІP-телефонія» в буквальному сенсі означає “телефонія з передачею через IP-протокол”. Оскільки протокол IP (Internet Protocol) використовується для роботи Інтернету, то IP-телефонію часто пов’язують з Інтернетом. Технологія дозволяє об'єднати безліч розосереджених об'єктів організації, включаючи мобільних працівників, в єдину конвергентну мережу. IP –телефонія дозволяє досягти економію витрат шляхом об'єднання функцій голосового зв'язку і передачі даних в одну мережу, технічна підтримка якої може здійснюватися централізовано, а також шляхом ліквідації витрат на міжміський і міжнародний зв'язок при дзвінках на видалені об'єкти.Впродовж 2008-2009 р. відомча ІР-телефонія була впроваджена в центральному апараті Головного управління державної служби України та 5 пілотних управліннях державної служби Головного управління державної служби України у Дніпропетровській, Івано-Франківській, Одеській, Тернопільській та Кіровоградській областях.
Інформаційна інфраструктура центрального органу виконавчої влади, який має територіальні структурні підрозділи та підвідомчі організації, з використанням ІР-телефонії дозволяє розв’язати такі актуальні проблеми, як забезпечення економії державних коштів в умовах світової кризи, вирішення комунікативних завдань державного управляння, реалізація загальних завдань розвитку електронного урядування.
Наявна інфраструктура складається з наступних елементів:
• мережа побудована на маршрутизаторах Cisco ISR 2851 (Головне управління державної служби України) та Cisco ISR 2811 (територіальні управління);
• корпоративна розподілена телефонна мережа на базі Cisco Call Manager 6.0.1 та голосових шлюзів до мережі загального користування на базі Cisco ISR 2851 та Cisco ISR 2811;
• протокол реєстрації IP-телефонів на Call Manager: SCCP;
• типова конфігурація робочого місця, яка включає веб камеру та програмне забезпечення “Cisco Video Advantage”, яке взаємодіє з IP-телефоном по протоколу CDP;
• корпоративна система проведення відео конференцій по технолгогії Cisco та обладнання Cisco Unified Videoconferencing 3515 Multipoint Control Unit.
Усі елементи інфраструктури мають високий рівень інтеграції та працюють як єдина система.

Створення та використання корпоративних веб-ресурсів. Впровадження відео-конференцій та ІР-телефонії
Технологія відеозв'язку нині в усьому світі позиціонується насамперед як спосіб підвищення ефективності бізнес-процесів, у тому числі для скорочення кількості ділових відряджень, економії на представницьких, транспортних та інших витратах.
Одним із сучасних різновидів телекомунікаційних технологій інтерактивної взаємодії є відео-конференція. Вона забезпечує можливість одночасного аудіо- та відеоспілкування в режимі реального часу, а також обміну даними й одночасної роботи з документами для групи осіб, незалежно від відстані, що їх відділяє.
Відповідаючи на виклики сьогодення, маючи на меті підвищення ефективності та швидкості прийняття управлінських рішень і турбуючись про комунікативну складову роботи й високий рівень уведення новітніх комунікаційних технологій, Головдержслужба запровадила у своїй повсякденній роботі проведення дистанційних нарад з використанням технологій відеоконференцій.
Для регламентації процедур та легітимізації проведення нарад у режимі відеоконференцій в Головдержслужбі розроблено та у поточному році затверджено:
1) наказ від 5 серпня 2010 року № 216 «Про використання ІР-телефонії в системі Головдержслужби», що затвердив порядок застосовування, адміністрування й технічного обслуговування ІР-телефонії;
2) наказ від 9 серпня 2010 року № 219 «Про затвердження Порядку підготовки та проведення нарад у режимі відеоконференції», яким, зокрема, затверджено Інструкцію з установлення, підключення й використання системи трансляції зображення робочого столу та Пам'ятку учасника наради, що проводиться в режимі відеоконференції з використанням технологій ІР-телефонії.
Корпоративна ІР-мережа Головдержслужби об'єднує користувачів центрального апарату та підвідомчих установ - Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, Школи вищого корпусу державної служби та територіальних органів Головдержслужби в усіх областях та Автономній Республіці Крим.
Систему ІР-телефонії Головдержслужби побудовано на базі телекомунікаційних мереж загального користування. Для підключення до мережі територіальні органи застосовують канали з пропускною здатністю 2 Мбіт/с, а центральний апарат - до 100 Мбіт/с. Усі користувачі, об'єднані розподіленою мережею Головдержслужби, можуть установлювати моментальний відеозв'язок за допомогою як безпосередньо апарату ІР-телефону, так і прикладної програми Сіsсо Unified Personal Communicator, що виконує роль корпоративного телефонного довідника.
Організація відеоконференцій, розрахованих на багатьох учасників із попереднім плануванням часу наради та переліку запрошених учасників, потребує спеціалізованого устаткування. У нашому випадку використано систему проведення відеоконференцій Сіsсо Unified Videoconferensing 3515-24 МСU, що отримує відеопотоки від кожного учасника наради, автоматично визначає активного доповідача, з огляду на це генерує нове зображення та звук, які й передає кожному учасникові. Обладнання здатне обробляти відеопотоки для проведення наради з максимальною чисельністю учасників до 48 осіб, з яких 16 водночас можуть відображатися на екрані.
Процес упровадження відеоконференцзв'язку в Головдержслужбі завершився проведенням 6-8 липня 2010 року тестових нарад, зокрема:
• між співробітниками департаменту модернізації державної служби в центральному апараті Головдержслужби:
• працівників департаменту модернізації державної служби з відповідальними особами в територіальних органах;
• керівників департаменту модернізації державної служби з керівниками територіальних органів.
За результатами проведення тестових нарад департаментом модернізації державної служби вжито ряд організаційних заходів щодо покращення якості застосовування впровадженого продукту, зокрема розроблено:
1) інструкцію з установлення всіх необхідних «клієнтів» та програмного забезпечення;
2) інструкцію з проведення презентацій, нарад, дистанційного навчання та спільного обговорення документів;
3) рекомендації щодо використання режиму відеоконференції;
4) інструкцію-пам'ятку для учасників відео наради.
Завершальним етапом тестового впровадження стала нарада в режимі відсоконференції 15 липня 2010 року під головуванням першого заступника начальника Головдержслужби України Володимира Ткача за участю заступників начальника Головдержслужби, керівників окремих структурних підрозділів у центральному апараті та керівників територіальних органів Головдержслужби в областях.
Створена в Головному управлінні державної служби України система проведення відеоконференцій надає змогу:
• проводити наради за участю територіально віддалених учасників у будь-який час у звичному режимі презентацій робочих матеріалів;
• здійснювати централізований контроль за плануванням та проведенням нарад;
• створювати й використовувати шаблони (моделі) згідно із заданими форматами можливих нарад (список учасників типової наради, їх розміщення на екрані тощо);
• відслідковувати можливу зайнятість учасника в потрібний час;
• обирати для кожного учасника власний режим відображення (динамічний чи статичний);
• обирати макет відображення залежно від чисельності учасників;
• долучати нових учасників під час проведення наради;
• транслювати учасникам наради зображення власного робочого столу комп'ютера тощо.
Таким чином, Головне управління державної служби України відтепер має можливість оперативно, без зайвих зволікань та, що не менш важливо, в умовах постійної економії бюджетних коштів розв'язувати поточні завдання шляхом проведення нарад у дистанційному режимі.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить