Офіційний сайт Олевської міської ради

Alternative content

Get Adobe Flash player

ВИБОРЧА КОМІСІЯ

___________________________

Баннер

Привітання

Пошук на сайті


ДЛЯ ТУРИСТІВ

МІСТА-ПОБРАТИМИ

Про Олевськ пишуть

 

Olevsk Sity

Календар

2023
Червень
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Випадкове фото

Лічильники

 

 

 

Головна Новини Олевська міська рада В Олевську відкрили пам’ятну дошку
В Олевську відкрили пам’ятну дошку
Автор: Content manager   

В Олевську відкрили пам’ятну дошку учасникам

Олевського повстання Другого зимового походу

4 листопада відбулося відкриття меморіальної дошки з нагоди 95-ї річниці Олевського повстання часів Другого зимового походу 1921 року.  Меморіальну дошку з написом «В цьому будинку у листопаді 1921 року під час Другого зимового походу розміщувався штаб УПА Волинської групи під командуванням генерал-хорунжого Ю.Тютюнника. Встановлено до 95-ї річниці Олевського повстання. 4 листопада 2016 р.» прикріпили на фасаді Олевського професійного ліцею, поряд із барельєфом поліського отамана, засновником УПА «Поліська Січ» Т.Бульби-Боровця. Її виготовили та встановили за рахунок міської ради.

Участь в заході взяли міський голова Олег Омельчук, його заступник Віктор Бідюк, депутати від ВО Свобода Юрій Ковалінський та В’ячеслав Бочковський, краєзнавець Юрій Халімончук, вчитель історії Олевського професійного ліцею Олександр Павленко, вчитель історії Олевської гімназії Анатолій Шинкар.

«Ми маємо пишатись, що вони йшли через наш район, з Польщі перетнули кордон і йшли на Україну, без забезпечення. У них, можна сказати, ці рейди були тріумфальні. Вони витримували такий натиск, але вони робили свою справу. На жаль, національна ідея була слабкою, по-друге, радянська влада вже почала «вимітати»  і використовувала голод як знаряддя війни. Я читав, багато хлопців проходили через свої села. населені пункти і бачили як бідують їх сім'ї. Вони кидали зброю і йшли рятувати свою сім'ю від голоду. Тому такий результат був на ту пору. Пройшов час, все змінилось. Дякую всім, хто профінансував і за ідею», - сказав у своєму виступі Юрій Халімончук.

Не оминули увагою і той факт, що причинами поразки стали складні умови походу  - «Вже другий день падає сніг. Тисне мороз, а хлопці босі. Уже й ті, що були взуті, стали босими. Вояки окутують босі ноги онучами, обв’язують шнурками і так марширують на виправи, стежі, ідуть приступом на багнети. Шляхи завівало, а щоб можливо було пройти, дорогу спочатку пробивали кіньми. Козаки на 25% без плащів, покривалися коцами і мішками. 50% без чобіт; ноги були загорнуті в ганчірки та мішки», – згадував у спогадах сотник Армії УНР Гриць Рогозний.

У жовтні 1921 командуванням Армії УНР було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду 1921-1922 рр. Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Місто Олевськ не просто фігурувало в цих подіях, тут був штаб УПА Волинської групи Другого зимового походу.Українська Повстанча Армія поділялася на три армійських групи: 1-ша, найбільш чисельна, головна і була Волинська група, якою командував сам генерал Юрко Тютюнник. 4 листопада 1921 Волинська група вийшла в рейд з району Олевська — під головуванням генерала Тютюнника, подолавши опір радянських прикордонників, перетнула польсько-український кордон і пройшла в Коростенський район. 7 листопада здобула Коростень (6 стрілецька дивізія полковника Вержбовця), однак радянська історіографія це заперечувала. Проте під натиском переважаючих сил противника українські частини змушені були відступити на Захід. Після бою відбулося об'єднання решток 4-го кінного корпусу 4-ї київської дивізії під командуванням полковника Палія-Сидорянського та 6-ї стрілецької дивізії полковника Вержбовця. 10 листопада об'єднаний загін захопив станцію Чоповичі, але після прибуття червоної стрілецької дивізії та бронепоїзда був вибитий. В районі селища Базар (тепер Житомирська обл.) група була оточена більшовицькою кавалерією Г. Котовського.

17 листопада 1921 в бою під селом Малі Міньки повстанці були розбиті. Частина учасників групи потрапила у полон, і після рішучої відмови перейти на службу до Червоної армії 359 бійців Повстанської Армії 21листопада 1921 було розстріляно під Базаром. Тільки невеликий загін зі 150 бійців Волинської групи зумів прорвати оточення і перейти польський кордон. Прикордонники звітували, що відбулося прикордонне звіткнення біля с. Тернівка із «контрреволюційними силами».

Учасники заходу вважають відкриття меморіальної дошки відновленням історичної справедливості. А ще зізнаються, що все більше дізнаються цікавих фактів про Олевськ. І ця – далеко не остання.

 

 

 

 

 

 

 

Ю. Тютюнник