Alternative content

Древлянське місто, світле й незабутнє,
До нього думка спритно так летить.
Іще б заглянути в його майбутнє,
Де ліс прадавній з небом гомонить.

Де зорі йдуть в далекі горизонти
Й теплиться суть незвіданих таїн.
Там, де зоріють праведні висоти -
Ще тисячі несходжених стежин.
Солодка млість сп'янила моє серце.
У древнім місті ніжний трунок п'ю.
Тут княжий світ вирує, як у герці,
А я - в неспиннім вирі розтаю…

На знімку: під час презентації збірки "Княже місто".

Назва цього вірша, написаного Ольгою Пилипчук рівно рік тому - "Княже місто" - стала заголовком до усієї збірки вибраних творів, надрукованої спеціально до великого ювілею міста. Не будучи олевчанкою за місцем народження, вона по праву вважає себе такою по натурі, за станом душі, бо саме тут зробила свої перші трудові кроки далекого 1958-го, створила сім'ю, народила дітей. Тож не дивно, що хоча вже майже 40 років проживає Ольга Андріївна у місті Кременчуку Полтавської області, її невпинно манять сюди стежини минулих літ, коштовні краєвиди Полісся, яке стало їй справді рідним.

23 травня у Олевській гімназії зібралися учні та вчителі, громадськість, рідні та знайомі поетеси, де вона презентувала свою, також ювілейну, 25-ту за ліком, книжку, у якій зібрані вірші - символи любові автора до нашого краю.