Alternative content

Про те, що теорія без практики суха, знає кожен студент. Тож у продовження пошукової діяльності, розпочатої на території міста три роки тому, щоб "оживити" власні припущення науковці вдруге зібралися в Олевську для проведення науково-практичного семінару експериментальної археології. Дані заходи практичного спрямування Інститут археології НАНУ проводить з 2009 року, два перші подібні семінари проходили у місті Коростені. Цьогорічна зустріч, що пройшла 18 - 21 травня, була присвячена дослідженням проблем стародавньої металургії та металообробки.

Першого дня вчені, що з'їхалися у поліську глибинку з різних куточків Європи, переймалися теорією. Зокрема було заслухано доповіді доцента кафедри археології та історичного краєзнавства Томського державного університету, к.і.н. Ольги Зайцевої (Росія) "Можливості реконструкції середньовічних горнів Томського Приоб'я", наукових співробітників Надвіслянського музею Павела та Ганни Ліс (Польща) "Проблеми генезису чорної металургії", учених Празького інституту археології Іржі Носека (Чехія) та Естели Оттенвельтер (Франція) "Металографічні дослідження пізньосередньовічних мечів на території Чехії", мол. наук. співробітника Інституту археології НАН України, к.і.н. Евеліни Кравченко "Радіофлюорографічний аналіз залишків металевих виробів у Південному Криму" та ін. Йшлося й про давні методики видобування металу у руднях нашої місцевості.

Другого дня поблизу Бабиної гори розгорнулося практичне втілення наведених вище та інших науково-дослідницьких тем, серед яких особливої уваги присутніх удостоїлися реконструкція сиродутного плавлення заліза та його обробка, натурне моделювання випалювання деревного вугілля, а також встановлення на дереві колишнього вулика - борті. Керівник школи традиційного ковальства музею народної архітектури та побуту НАНУ Антон Сатов з допомогою свого помічника Григорія Матяша у повному обсязі відтворили древнє глинобитне горно, та з шихти, до складу якої входили подрібнена болотна руда, деревне вугілля і флюси, впродовж 5-6 годин копіткого сталеваріння, видобули близько півтора кілограма кричного заліза. Їхні колеги-ковалі Олександр Савін та Денис Тарасов (Тульська область, Росія) виготовили з цієї заготовки так званий пакетований метал та викували з нього різноманітні вироби господарського та військового призначення (цвяхи, експериментальні зразки давньоруської холодної зброї), які у майбутньому стануть експонатами музею під відкритим небом. Спеціалісти з кольорової металургії продемонстрували виготовлення литих ювелірних прикрас та технологію виробництва потрійних витих браслетів.

Перші кроки до заснування на історичній пам'ятці - Бабиній горі - музею-скансену зроблено, є уже й перший експонат. За участі старшого наукового співробітника Інституту археології, к.і.н. Андрія Петраускаса, спеціаліста міської ради Юрія Халімончука та з допомогою усіх чоловіків - учасників семінару, колодка-борть, привезена колись з далекого села, відремонтована та підготовлена, була встановлена на одному з красенів-дубів, що дружно затінили своїм лапатим гіллям древню колиску нашого міста.
У неділю 20 травня, там же, на Бабиній горі, вчені провели демонстрацію своїх витворів, поспілкувалися на актуальні теми між собою, дали відповіді усім присутнім, а також відвідали бортний точок бджоляра з с. Хочино Анатолія Скуміна. Завершився семінар екскурсією до геологічного заказника "Кам'яне село".

В. Березень.