Офіційний сайт Олевської міської ради

Alternative content

Get Adobe Flash player

ВИБОРЧА КОМІСІЯ

___________________________

Баннер

Привітання

Пошук на сайті


ДЛЯ ТУРИСТІВ

МІСТА-ПОБРАТИМИ

Про Олевськ пишуть

 

Olevsk Sity

Календар

2019
Жовтень
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031   

Випадкове фото

Лічильники

 

 

 

Головна Новини Олевська міська рада В Олевській гімназії відкрито пам’ятну дошку педагогу-легенді Олевщини
В Олевській гімназії відкрито пам’ятну дошку педагогу-легенді Олевщини
Автор: Content manager   

Ступіну Григорію Матвійовичу

Меморіальну дошку Заслуженому вчителю України, Почесному громадянину міста Олевськ, першому директору Олевської семирічної трудової школи (вона ж Олевська гімназія) відкрили 20 листопада в Олевській гімназії.

Серед олевчан старшого покоління, мабуть, не має жодної людини, яка б не знала Григорія Матвійовича Ступіна. За значний внесок у розвиток освіти Олевська, держава та місцева влада високо оцінили його трудову діяльність, присвоївши йому звання, нагородивши медалями. Його іменем названо одну із вулиць міста. А ще працівники та учні Олевської гімназії мають «ступінську» бібліотеку, в яку освітянський сподвижник десятки років збирав унікальні книжкові зібрання.

«Людина — легенда. Вічний Вчитель нашої школи, духовний наш пастор Мудрості, приклад учительської самопожертви. Він і до сьогодні живе в серцях своїх учнів, учителів»... Саме так згадують і говорять про Григорія Матвійовича в навчальному закладі. Він для них неабиякий авторитет та приклад. Проживши скромне життя вчителя, залишив по собі великий педагогічний спадок, яким нащадки пишаються досі.

Долучилися до урочистого відкриття пам’ятної дошки міський голова Омельчук О.В… «Такі люди – гордість нашого міста та району. Це велика честь для всіх нас увічнювати їхню пам'ять. Сьогоднішня подія, відкриття пам’ятного знаку, свідчить, що Григорій Матвійович Ступін з нами повсякчас і назавжди». Директор друкарні Бабич В.М.: «Мені дуже приємно, що саме ювілей, 120-річчя з Дня народження, цієї людини з великої літери, проходить цей захід, і ця меморіальна дошка, яка  залишиться на десятиліття, а то й на століття в Олевську, як пам'ять про людину, яка своїми руками себе зробила, яка достойно прожила життя, яка дійсно віддала себе дітям, віддала себе школі, віддала себе державі. Він не мав сім'ї (ред. дружини та дітей), так склалася його доля. Його сім'я кожен рік оновлювалась, приходили нові учні. Як говорять, що вчитель є продовженням себе в учнях. Він мав чим гордитися. Його учні – це Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної праці. Доля їх розкидала по всій планеті: США, Франція, Росія. Скрізь є випускники, які з трепетом згадують ім’я цієї людини, яка жила на цьому місці, бо він жив в школі. Я пам’ятаю його квартиру, кабінет, бібліотеку. Ми не зовсім, як би сказати, «хороші», що не зберегли його бібліотеку в повному об’ємі.   

Я завжди порівнював Ступіна Г.М. і ще одного корифея-педагога Осипчука Антона Івановича. Це була паралель, вони доповнювали один одного… Вони розуміли дітей, вони розуміли призвання вчителя. Це була не робота, це було їх життя.

Я бажав би дітям, які в майбутньому стануть педагогами гордилися тим, що вони навчалися в цьому навчальному закладі, який вперше очолила така достойна людина, вивела його « в люди», бо перед війною було не так просто за два роки побудувати таку школу, але її побудували. Так сталося, що він не брав участі у Великій Вітчизняній війні, але він мав медаль за заслуги, за невтомну працю в ті роки, і він знайшов в собі мужність повернутися здалеку в Олевськ і продовжити свою справу».

Його учениця та колега Заєць Н.І.: «Я дякую долі, що дала мені можливість і навчатися, і працювати в тій школі, якою довгий час керував Ступін Григорій Матвійович. В нашій школі, сьогоднішній гімназії, в той час працювало багато прекрасних педагогів, професіоналів, чудових вихователів. Багатьох з них, на превеликий жаль, не має. Все це увійшло в історію нашої школи. Але найповажнішою, найшановнішою людиною в колективі був Григорій Матвійович Ступін. Це людина з великої літери, це великий педагог, людина, яка сіяла розумне, добре, вічне і воно завжди проростало в дитячих душах. Про Григорія Матвійовича можна багато говорити, але я хочу зупинитись на тому, яким Григорій Матвійович був великим книголюбом… Він дуже любив книгу, щось інше не купував, але книгу купував завжди…   

Г.М. Ступін багато читав, коли я приходила до нього в квартиру (ред. він жив при школі), він завжди читав. Я пригадую ту стежку, якою він щодня і в дощ, і в сніг йшов на пошту, щоб отримувати свою періодику – журнали, книги. Дорогою зупинявся і вітався з усіма, хто трапиться на шляху. Не було людини, яка пройшла повз, не привітавшись… Григорій Матвійович дуже любив дітей,, які злітались до нього «як мухи на мед». Особливо допомагав сиротам.

Раніше у нас були щорічні традиційні зустрічі з випускниками. В першу чергу, вони приходили до Григорія Матвійовича Ступіна. Він з багатьма переписувався, а вони привозили йому різні подарунки, в основному книги. Ніколи не ставив на перше місце матеріальні цінності, жив дуже скромно. Його житло – дві кімнати, в одній – ліжко, велика стіна і полиці повністю заповнені книгами. Книги лежали скрізь, на підвіконнях, стільцях…»

Учні презентували музейну кімнату, серед експонатів парта 30-х років, навчальні посібники («найстарший» з 1940 р.), медалі та документи. Вразили і ретро-фото зібрані у цій кімнаті, тут і перший випуск, і будівництво самої школи. Чорно-білі знімки бережуть найдорожче для людей, спогади.

Велика і складна дорога – віддавати дітям своє серце, не закінчиласяу 1988 році (рік смерті), вона продовжує свій шлях тими, хто пам’ятає слово Вчителя.

В кінці зустрічі директор Олевської гімназії подякував за виготовлення пам’ятної дошки  майстрам – Гречко В. М. та Козловець В.М. і міському голові Омельчуку О.В.

Наталія Дрозд