Alternative content

Головним питанням другого пленарного засідання дванадцятої сесії міської ради стало перейменування вулиць.

За пропозицією депутата-свободівця В.В. Коца, після голосування, воно було включено до порядку денного. Саме навколо нього знову розгорілися бурхливі дискусії цього пленарного засідання.
Картина виглядає приблизно так: певна частина депутатів вважає, що необхідно виконати відповідний Указ Президента та рішення суду стосовно осіб, причетних до голодомору, в тому числі й перейменувати вулиці, названі їхніми іменами. Інші наполягають на тому, що голодомор - це частина нашої історії і тому нехай залишаються у назвах вулиць (?!) імена організаторів голодомору.
Друга половина дискутуючих теж поділилася навпіл. Одні вважають, що треба обов'язково спитати у людей, чи взагалі перейменовувати вулиці, і на які нові назви, решта - що людям байдуже, бо у них зовсім інші проблеми.
Очевидним було те, що протестуючі проти перейменування або взагалі не вивчали питання голодомору в Україні, або знають про це дуже мало. Так само, як і не знають вони практично нічого про тих історичних осіб, чиї імена були запропоновані для нових назв.
Прикро, але питання національної самосвідомості, хто ми, з якого роду-племені, дійсно сьогодні не хвилюють ані пересічних громадян, ні переважну частину молоді.
Старше ж покоління добре пам'ятає тільки те, що було міцно вбито у свідомість комуністичною ідеологією.
Згадалося, що в Росії місто Калінін вже давно отримало свою історичну назву - Твер, Куйбишев став, як і раніше, Самарою. Все частіше замість Кірова звучить назва міста - Вятка, ще раніше став Волгоградом Сталінград і т.д. Чому ж ми до цих пір так ревносно зберігаємо те, що залишило кривавий слід з подихом смерті в історії українців?
З 26 присутніх на сесії депутатів 17 проголосували за перейменування вулиць:

Постишева - на вулицю ім. Олени Теліги;
Косіора - на ім'я Олега Ольжича;
Кірова - на ім'я Гетьмана Виговського;
Петровського - на ім'я Олексія Опанасюка;
Куйбишева - на вулицю 20-річчя незалежності України;
Калініна - на вулицю Героїв Крут;
Котовського - на ім'я Юрія Тютюнника.

Щодо історичних постатей, чиїми іменами перейменовані вулиці в Олевську, то документи свідчать про те, що Олена Теліга і Олег Ольжич (його ім'я, до речі, носить Житомирська обласна наукова бібліотека) бували в Олевську. Під проводом Юрія Тютюнника було здійснено повстання у далеких 20-х роках у с. Жубровичі. Заслуговує на шанобливу пам'ять і Олексій Опанасюк, який багато творів присвятив Олевському району.
Певно, мали рацію депутати попереднього скликання, які пропонували давати новим вулицям імена нейтральні, не пов'язані з іменами історичних осіб, чи наших земляків. Тож розглядаючи питання присвоєння назв новим вулицям, які будуть створені біля с. Соснівка, депутати, враховуючи існуючий топонім - Парасчин хутір, дали новій вулиці назву - Хутірська. А друга вулиця отримала назву - Зимова.
На сесії також були розглянуті земельні питання, депутатами надано дозвіл на прийняття у комунальну власність територіальної громади житлових будинків по вулиці Промислова, 45 і 47, зняті з контролю окремі рішення ради та інші.

І. Захарченко.

З газети "Новини Олевська", від 23.12.2011р.